Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагодити

Нагоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) — кого. Случиться кому быть. Посилався (до дівчини), хотів її взяти, нагодила дідча мати товариша в хаті. Гол. І. 252. 2) безл. Вовремя явиться кому. Воно б і вкрив був, коли Семена швидко нагодило. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОДИТИ"
Дра́ти, деру́, -ре́ш, гл. = дерти.
Духну́ти Cм. духати.
Захапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Заторопиться, заспѣшить.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Містю́к, -ка, м. = містець. Мкр. Г. 16.
Повискувати, -баю, -єш, гл. Вырвать (волоса, перья во многихъ мѣстахъ). Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав. Пирят. у.
Предся I нар. = предці.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла. К. Дз. 88.
Урдяний, -а, -е. Съ начинкой изъ урди. Урдяні пироги, вареники. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.