Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наголовач

Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОВАЧ"
Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Забо́йство, -ва, с. Убійство. За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить. КС. 1894. IX. 442.
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться. Конст. у.
Зачмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Начать ласкаться? Зачмутувала кумася коло свого Івася. Ном. № 12648.
Оглух, -ха, м. Дуракъ. Оглух царя небесного. Ном. № 6306.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки. Новомосковск. у.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Прощедрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пропѣть щедрівку.
Сперечатися, -ча́юся, -єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Уман. у. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився. Левиц. І. 1. 20.
Тернослив, -ва, м. Мелкоплодная круглая слива, Primus domestica L. Анн. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОЛОВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.