Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагул

Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГУЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГУЛ"
Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Купінка, -ки, ж. = купка. Желех. Купінки — малі копиці сіна. Вх. Зн. 30.
Мазя́рка, -ки, ж. = мазниця 1. Вх. Лем. 433.
Паровик, -ка, м. Паровикъ.
Повересло, -ла, с. = перевесло. Вх. Зн. 50.
Погребник, -ка, м. = пригребиця 1. Увіходить сонце, скинуло свої ризи і повісило на погребнику і приходить у хату. Чуб. І. 5.
Понаривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и нарвати, но во множествѣ. Повні пазухи грушок понаривали. Драг. 121. Хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, сиві воли позапрягали. Рудч. Чп. 97.
Призвичайка, -ки, ж. Привычка. Левч. 123.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Торжитися, -жуся, -жишся, гл. Торговаться. А хто ж торжився за корову? Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГУЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.