Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хлопча

Хлопча, -чати, с. Маленькій мальчикъ. Cм. хлоп'я. Ум. хлопчатко. Росте те хлопчатко. Морд. Пл. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХЛОПЧА"
Архимандри́т, -та и архимандри́та, -ти, м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архімандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.
Башенько, -ка, м. Ум. отъ баша 1.
Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Мнж. 176. Худоба бутить, бо нероблена. Камен. у. 2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно. Харьк. у.
Жербій, -бію, м. Раст.: а) = осот, Cirsium arvense Scop. ЗЮЗО. І. 118. б) Cirsium canum. ЗЮЗО. І. 118.  
Підкласти Cм. підкладати.
Плювання, -ня, с. Плеваніе.
Полоскатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться въ водѣ, мыться. Що на морі та на дощечці красна дівчина полощеться; полощеться, одівається, в черевички обувається. Чуб. V. 8.
Полох 1, -ха, м. 1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх обняв усіх, увесь Єгипет — полох. К. Псал. 242.
Пристрашка, -ки, ж. Острастка.
Ціша, -ші, ж. ? Лежали берви бервінковії хмелем коло двору, вінцем коло столу, цішами по столові. Гол. IV. 340.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХЛОПЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.