Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наговорювати

Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Рудч. Ск. II. 55. Наговорив на його сім міхів горіхів. Св. Л. 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОВОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОВОРЮВАТИ"
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Кириння, -ня, с. 1) Безпорядочно набросанная куча, груда. Желех. 2) Пачканье, маранье. Желех.
Напу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Напугаться, испугаться.
Обтрощити, -щу, -щиш, гл. Обломать, поломать. Коли зирк, аж тільки один мотузок теліпається біля пояса. Мабуть як задивився на ведмедів, бісові циганчата і бублики обтрощили. Стор. I. 102.
Паняга, -ги, м. = панюга. Вх. Лем. 446.
Перекидисто нар. Неустойчиво, легко можно опрокинуться, валко. На сьому возі їхати перекидисто. Зміев. у.
Порідня, -ні, ж. = поріддя. З нашої порідні не було такого. Черк. у.
Потопа, -пи, ж. Потопъ, наводненіе. Гн. II. 3. Їк мала бути потопа світа, то Ной будував ковч. Гн. II. 249. Як пустив воду... та стала потопа, та тото війско зараз ізгубили. Драг. 259.
Проробити Cм. проробляти.
Ущирити, -рю, -риш, гл. Сравнять съ краями мѣры насыпанное въ нее сыпучее тѣло. Мірку пудову вкрадено, таку що як насипать її вщерть та ощирить палочкою, то й важить не треба, — акурат пуд буде. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОВОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.