Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагоряний

Наго́ряний, -а, -е. = нагірній. Нагоряна земля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОРЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОРЯНИЙ"
Барлій, -лія, м. Раст. = барлян = біждерев. Вх. Пч. I. 8.
Відвинутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, увернуться. Він на мене з києм, я насилу відвинувся.
Гаряче нар. 1) Горячо, жарко. І сюди гаряче, і туди боляче. Ном. № 8051. 2) Пылко, горячо.
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Надбере́жний, -а, -е. Береговой, набережный. Желех.
Нескладно нар. Нескладно. А бреше так нескладно.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці. Гол. Од. 72.
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Сирівочка, -ки, ж. Свирѣль. Гол. II. 620.
Шкаповий, -а, -е. Сдѣланный изъ конской кожи. Чобітки шкапові. Шевч. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОРЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.