Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наголубитися

Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛУБИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛУБИТИСЯ"
Бридкість, -кости, ж. 1) Мерзость, гнусность. 2) Безобразіе, дурнота.
Дале́шній, -я, -є. Прибывшій издалека. Чи ви далешні? Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Загуля́ти 2, -ля́ю, -єш, гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. Чуб. V. 790. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його. Левиц. І. 86.
На́взнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак. ЗОЮР. І. 260.
Неосудливий, -а, -е. Не осуждающій другихъ, не говорящій о другихъ дурного. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, неревнивая моя, неосудливая! Мет. 122.
Перемжитися, -жуся, -жишся, гл. Прекратиться, прерваться на нѣкоторое время. Оце перемжилась робота у полі, — треба під хуру порядитись. Волч. у.
Пуздратий, -а, -е. Брюхатый, толстый? Мовчить пуздрата собака! (про старшину). Мир. ХРВ. 247.
Справедливо нар. 1) Справедливо. 2) Дѣйствительно.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти. АД. І. 212.
Хвосьнути, -ну, -неш, гл. = хвисьнути. Хвосьнув коня батогом. Грин. II. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОЛУБИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.