Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надавати

Надава́ти, -даю́, -єш, сов. в. нада́ти, -дам, -даси, гл. 1) Надавать, дать. В подолку три таляри, що мі хлопці надавали. Чуб. V. 1163. Всякої всячини матуся надає. Сим. 203. Надає їй бебехів. Стор. 2) Придавать, придать. 3) Давать, дать въ приданое. А що, вже оженився? — Оженився. — А надано що за нею? Драг. 373. 4) Давать, дать достаточно, удовлетворить чѣмъ. Узявсь возити у ту піч дрова, та ніяк не надасть: тілько укине, — вже і нема. Мнж. 72. А морю широченному, глибокому, силенному води не надаси. Гліб. 108. 5) Назначать, назначить. Нового попа надано до нашої церкви. Кіевск. у. 6) Жаловать, пожаловать, даровать. 7) Надвигать, надвинуть на какую-либо сторону. Клали сіно, та на борозенний бік (у возі) надали. 8) Угораздить. Надала мені нечиста встрять у се діло! Ном. № 1846.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДАВАТИ"
Виглядіти, -жу, -диш, гл. 1) Испортить глаза долгимъ смотрѣніемъ. Не прийшло до Ганни щастя тим великим битим шляхом, тільки вигляділа свої очі. Левиц. І. 72. 2) Воспитать, виняньчить. Вона вигляділа всіх дітей о. Хведора і молоду Ганю. Левиц. І. 173.
Каверзник, -ка, м. Проказникъ. І старий був, кажуть, каверзник великий. А який каверзник? Посадять у клітку, а він і втече. ЗОЮР. І. 73. Оттак тії каверзники змовлялись у-очевидьки на ґвалтовний учинок. К. ЧР. 96.
Намекета́ти, -кечу́, -чеш, гл. Накричать по-козьи.
Незлагіодний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Незрозумілість, -лости, ж. Непонятность. Желех.
Облягтися, -ля́жуся, -жешся, гл. Лечь (спать). Як вернулась, уже батько й мати обляглися. Г. Барв. 236.
Підкопати, -ся. Cм. підкопувати, -ся.
Покундосити, -шу, -сиш, гл. Потормошить? Приїхала до нас пані у голубому жупані, а в нас вона да не прошена, буде вона покундошена. МУЕ. III. 147.
Полювати, -люю, -єш, гл. 1) Охотиться. Полювали вони, полювали цілий день і нічого не виполювали. Рудч. Ск. II. 75. 2) Имѣть желаніе къ случкѣ (о коровѣ). Бабо! а що це ви жито жарите? — Та тут, не вам кажучи, телиця полює. Ми вже й бугая до неї підпускали, так ні, не помага, знов полює та й полює. Лебед. у.
Тирка, -ки, ж. Птица съ обтрепанными перьями. Летить усяка птиця.... Чи не знаєте.... де шлях?... Ні, кажуть, не знаємо, хиба може тирка зна. А то.... була та така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілько крилом. Мнж. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.