Кетяг, -гу и ке́тях, -ху, м. = китяг. З-за темного дуба... калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар. Ягоди на калині, на бузині ке́тяхами, а на тернові, на вишні — по́рівці.
Кола, -ли, ж. Телѣга. Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові.
Орандарство, -ва, с. = орендарство.
Повидну нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.
Співання, -ня, с. Пѣніе. Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться. Ум. співаннячко.
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром.
Топцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Часто топтать.
2) — коло ко́го. Ухаживать за кѣмъ.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір.
Шумка, -ки, ж.
1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть.
2) Родъ танца.
