Ватажжя, -жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники.
Гачок, -чка, м. Ум. отъ гак. Крючекъ. Скуй гачок на удку.
Гружа́вина, -ни, ж. Топкое місто, трясина.
Досні́дати Cм. доснідувати.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Збува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. збу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) Избавляться, избавиться. Біда здибає легко, ти трудно її збутись. Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив. 2) Сбываться, сбыться, исполняться, исполниться. Уже ся все те збуло, що визнано було. 3) Лишаться, лишиться. З добрим думцею князь високого стола додумається, а з лихим думцею і малого стола збудеться.
Охмайрин, -на, м. = розмайрин? Не неси мя через млин, бо там смердить охмайрин.
Поперебігати, -гаємо, -єте, гл. Перебѣжать (о многихъ). Усі поперебігали на цей бік.
Поперепивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перепити, но во множествѣ.
Притопити, -плю, -пиш, гл. Утопить. Було, мати, не вповити, що я в тебе одиниця, було мене притопить, де глибша криниця.
