Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагонцем

На́гонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОНЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОНЦЕМ"
А́встрия, -рії, и А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Баландати, -даю, -єш, гл. Качать туда и сюда. Желех.
Задві́рок, -рку, м. Дворъ позади дома. Схопилась, вискочила на задвірок. Г. Барв. 237.
За́родок, -дку, м. Зародышъ, embrio. Стоїть стовп до неба, на нім 12 гнізд, в кождім гнізді по 4 яйця, в кождім яйці по 7 зародків. (Загадка: рік). Чуб. І. 314. Ум. за́родочок.  
Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем. ЗЮЗО. І. 140.
Петечє, -чя, с. Не валяное сукно. Шух. І. 106.
Потребити Cм. потребляти.
Прасло, -ла, с. Часть досчатаго забора отъ столба до столба. Кіев. и Подольск. гг.
Семянистий, -а, -е. Многосемейный. То народ семянистий. О. 1861. II. 246.
Шалавистий, -а, -е. Медлительный. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОНЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.