Годун, -на, м. Кормитель. Въ загадкѣ такъ названъ горшокъ для варки пищи. Годун-годунець сто душ годував.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
Корінище, -ща, с. ув. отъ корінь.
Неґура, -ри, ж. Густой туманъ въ горахъ. Ранки в полонинах звичайно дуже гарні, але холодні, часто застає неґура — налягає по горах така мрака, що не видно на десять кроків перед собою, а як мрака осідає, то показуються лише найвисші шпилі гір, а під ногами уповите усе немов у сивім морі... вітер зачне колисати тим сивим морем.
Обучати, -ча́ю, -єш, сов. в. обучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обучать, обучить.
Пів Полъ, половина. Употребляется только въ соединеніи съ другими словами: Півстада. Півбока. Не сказавши ні півслова.
Попровірчувати, -чую, -єш, гл. Просверлить (во множествѣ). Попровірчував дірочки в дошці.
Пустуха, -хи, м. Шалунья. Ум. пустушка, пустушечка. Не пустуй, моя пустушко!
Спасати I, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Спасать, спасти (о душевномъ спасеніи). Хто хоче душу свою спасти. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе.
Суспиця, -ці, ж. = суржик 1 = суропиця. Сей год я посіяв жита на три упруги да овса — на два, да ще суспиці усякої на упруг, — не більше.
