Баритися, -рюся, -ришся, гл. Медлить, мѣшкать. Неси, доню, не барися.
Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Зачвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Забрести.
Зіхо́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. зійтися, йду́ся, -дешся, гл. 1) Сходиться, сойтись вмѣстѣ. Чи не зійдемося, чи не зострінемося хотя голосочком. Кому на горе ідеться — велика дірка, та мала латка: і туди тягни, і туди тягни, — не зіходиться. 2) Подниматься, подняться. Зараз ся зійшла вітровая хвиля.
Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють.
Нали́гувати, -гую, -єш, сов. в. налига́ти, -га́ю, -єш, гл. Набрасывать веревку на рога (быка, коровы). Налигай воли та веди сюди.
Псячити, -чу, -чиш, гл. = псякувати. Як приїде чоловік, то вона так псячить чоловіка.
Умисел, слу, м. Мысль. Став лях бутурлак дорогії напитки пити-підпивати, стали умисли козацьку голову клюшника розбивати.
Устигати, -гаю, -єш, сов. в. усти́г(ну)ти, -гну, -неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Зараз Левка стали заганяти: насилу встигла йому Ївга подати сорочечку.
