Блудець, -дця, м. Заблудившійся. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців.
Збива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зби́тися, зіб'ю́ся, -б'єшся, гл. Сбиваться, сбиться, скучиться, слѣпиться; собраться. Казав Хома: душа моя, де ти забарилась? У собачинім хвості та в ковтуни збилась. На майдані збилось багацько народу. Подме Господь — і льодом стануть води, загуснувши, збиваються у камінь. — на що. Собрать денегъ на что. Збився Пилип і на хату. Ти на свою худобу тим часом збився б. 2) Быть сбиваемымъ, сбитымъ, сшибленнымъ. Збий оту грушу з гілки. — Коли ж не збивається! 3) Сбиваться, сбиться; спутаться, ошибиться. Ми збились того сліду, що їхали, та не знать де й опинились. — з пантели́ку. Сбиться съ толку. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. 4) Подниматься, подняться вверхъ. Знов зірвався, збився та й полетів. 5) Возмущаться, возмутиться, взволноваться. Чоловіка не маю, щоб, як зіб'ється вода, вкинув мене в купальню. — бу́чі. Подняться шуму, крику, скандалу. Така буча збилася, ща ледві розняли їх.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести.
2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Кобза не дуже був охочий до розмови.
Позціплювати, -люю, -єш, гл. — зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі.
Понатісувати, -сую, -єш, гл. Натесать (во множествѣ). Бач, скільки трісок понатісували.
Потектися, -чу́ся, -че́шся, гл. Уйти. За панчиком-пройдисвітом потеклась світами. Німці пошваркотіли та й потеклися.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний.
Росхрабруватися, -руюся, -єшся, гл. = росхрабритися.
Утрактувати, -тую, -єш, гл. Угостить.
Чякра, -ри, ж. = собака = пес, Canis familiaris.
