Ада́мів, -мова, -ве. Принадлежащій Адаму. Ада́мова голова́. 1) Рисунокъ человѣческаго черепа подъ изображеніемъ креста — въ поминальныхъ граматках, на крестахъ, на дверяхъ (въ рисункѣ къ празднику Богоявленія и пр.). 2) Родъ паука. 3) Родъ мотылька: Sphinx caput mortuum. 4) Раст. Eryngium campestre L. Ада́мове ребро́, раст.: а) Thysellinum palustre. б) Valeriana dubia. Ада́мові ві́вці. 1) Верблюды. 2) Степной миражъ. Ада́мові слізки́. Водка. Чарочку-другу Адамових слізок, як казав було отець економ.
Досо́люватися, -дююся, -єшся, сов. в. досоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досаливаться, досолиться.
Дьокул, -ла, м. Дятелъ.
Зволо́к, -ка, м. Спускъ съ горы.
Квакати, -каю, -єш, гл.
1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає.
2) — ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че.
3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме.
Ма́рити, -рю, -риш, гл. Грезить, мечтать. Поетична душа марила.
Нагалу́нити, -ню, -ниш, гл. Вымочить въ квасцахъ. Я вже яєць нагалунила на крашанки.
Підколювати, -люю, -єш, сов. в. підколоти, -лю, -леш, гл. — ногу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює.
Поторопіти, -піємо, -єте, гл. Оторопѣть (о многихъ). Вони так і поторопіли.
Хоження, -ня, с. Хожденіе.
