Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Звання козаче, а життя собаче. Яке життя, така й смерть. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи.
Ля́бдати, -даю, -єш, гл. Болтать.
Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Нявкнути, -кну, -неш, гл. Мяукнуть.
Опупок, -пка, м. Завязь (плода).
Позарани нар. Послѣзавтра. Позарани будеме мати сьвато Спаса.
Посімейство, -ва, с. = посемейство.
Примотатися, -та́юся, -єшся, гл. Прибрести, придти. Ходив, блудив молодий козак по річці по Дону, пришатався, примотався ік самому Дунаю.
Суниці, -ниць, ж. мн. Земляника, Fragaria vesca (сама ягода). Ой у степу зацвіли суниці. Ум. сунички, суни́ченьки. Вже минули суниченьки й полуниченьки, вже наспіли осінні та вечерниченьки.
