Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бондарча

Бондарча, -ча́ти, бондарченя, -няти, с. Ребенокъ бочара. Ум. бондарченятко, бондарчатко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНДАРЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНДАРЧА"
Багривий, багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Заховстаты, -таю, -ешъ, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно. Камен. у.
Конклав, -ву, м. Конклавъ. Шевч. (1883), 199.
Порозлуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и розлупити, но во множествѣ.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61. 2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Посмішний, -а, -е. = посмітливий.
Поспів'я, -в'я, с. Пѣніе, пѣснопѣнія. Святе поспів'я. Мир. Пов. II. 59.
П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Шелихвіст, -хвоста, м. 1) Особая порода утокъ. 2) Вѣтренникъ, пустой человѣкъ. Біжить якийсь ляшок — так видно якийсь шелихвіст: «А нумо», каже хліборобові: «на дуель». Ном. № 880.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОНДАРЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.