Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бола

Бола, -ли, ж. Тяжелая болѣзнь, эпидемическая болѣзнь. Желех. Бола по людях ходе якась; з боли люди мруть. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛА"
Бандазка, -ки, ж. = бандаж. Галиц.
Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Дев'яті́рко Ум. отъ дев'ятеро.
Помчати, мчу́, -чи́ш, гл. Помчать, быстро понести, повезти. Куди Мар'єчку помчали, — тільки слід. Мет. 229. Чортинята миттю приробили йому довгенні крила та й помчав він мене у те саме дупло. Стор. МПр. 47.
Поперник, -ка м., поперниця, -ці,, ж. Поперечница. Вх. Лем. 454.
Поростринькувати, -кую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Ребровачка, -ки, ж. = рубель (для катанья бѣлья). Вх. Зн. 68.
Розсохтися Cм. розсихатися.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.