Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бордюг

Бордюг, -га и бордюх, -ха, м. 1) Кожа, снятая цѣлою съ козы (или теленка), выдѣланная, завязанная въ тѣхъ мѣстахъ, гдѣ были ноги и хвостъ, а въ томъ мѣстѣ, гдѣ была голова, стягиваемая ремешкомъ, — служитъ какъ мѣшокъ. Бордюх повний муки. Шух. I. 84. Вх. Зн. 4. Cм. бурдюг. Облупив (козу) бордюгом і дав їму шкуру. Гн. II. 222. 2) = кендюх 3) Мочевой пузырь у животныхъ. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРДЮГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРДЮГ"
Бунтовництво, -ва, с. Мятежность, бунтовство. К. XII. 32.
Буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Виздих, -ху, м. Падежъ (животныхъ). Уман. III. 1.
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Оліпити, -плю́, -пиш, гл. = обліпити. Вх. Лем. 443.
Пановитий, -а, -е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. О. 1861. VIII. 16. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.
Покіль нар. = поки. Ой спи, дитя, до обіда, покіль мати з міста прийде. Мет. 1.
Прудкий, -а́, -е́ Быстрый, скорый. Прудка річка. Прудка коза. Левиц. І. 92. Прудка дуже! за поріг не вийдеш, умреш. Шевч.
Смаровіз, -воза, м. = шмаровіз. Полюбила смаровоза — нещаслива доля: смаровіз намастив віз, поїхав в дорогу. Чуб. V. 672.
Чекання, -ня, с. Ожиданіе. Чуб. І. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРДЮГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.