Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это ). Треба, як п'ятого колеса до воза. Привезено сіна тридцять віз. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Віз на небі вниз повертавсь. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Зав'Яли́ти, -лю, -лиш, гл. = зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить.
З'язувати, -вую, -єш, сов. в. з'язати, -з'яжу, -жеш, гл. = зв'язувати, зв'язати. З'язала снопів зо два та й кинула. З'язувати б уже це, та нема мотузків.
Нага́йка, -ки, ж. = нагай. Коваль ізробив дротяну нагайку. Ум. нагаєчка. Шумить-гуде нагаєчка коло мого тіла.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Прищитися, -щуся, -щишся, гл.
1) Покрыться прыщами. Не поштрикала коржів, а вони й поприщились.
2) Харахориться. Та якого гаспида прищишся?
Телепати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать, медленно идти.
2) Жадно ѣсть. Павло й Петро, вони не їдять, бо вони сьваті, а ксьондз телепає, бо ксьондз голоден.
Убудити, -жу, -диш, гл. Разбудить.
Частування, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування.
Шарнути, -рну, -неш, гл.
1) Броситься поискать. Шарніть скрізь по церквах і назбірайте недогарків з свічок.
2) Шаркнуть. Шарнув ногою, як умів і щиро поцілував панну Марію в руку.
