Вепер, -пра, м.
1) Вепрь, дикій кабанъ. Унадився чорний вепер паровинку рити.
2) Кастрированный свиной самецъ. Ум. веприк. вепрок.
Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
Грузи́ло, -ла, с. Шесть съ желѣзной скобой, которымъ рыболовы придерживаютъ края сѣти у дна (при вытягиваніи).
Жере́бна прил. Жеребая (о кобылѣ).
Зажи́ти Cм. заживати.
Захтиты, -хочу, -чешъ, гл. Захотѣть. Захтивъ у дида выпросыты хлиба. Гуси води захтіли. На Дунай полетіли.
Повиймати, -ма́ю, -єш, гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. Повиймаю чорний терен з білих ніг. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Дай гочі повиймати, то дам пити.
Пообціловувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обцілувати, но многихъ.
Спідушка, -ки, ж. = спідка 3.
Фіст, фоста, м. 1) = хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (Cм. деркач 4), в решітці (Cм. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Cм. хвіст. Ум. фостик.
