Гарно нар. Хорошо, красиво. Як гарна молодиця, то гарно й подивиться. Ном. № 9003. Бачуть сестру гарно вбрану. Pauli. II. 11. Гарно грає. Рудч. Ск. II. 5. Царь подякує гарно. Рудч. Ск. II. 12. Ум. гарненько, гарнесенько. Поцілуйсь гарненько. Чуб. ІІІ. 44.

Ґе́дзел, -зла и ґе́дзель, -зля, м. = Ґедз. Рудан. І. 160. Ном. № 3389.

Зносити, -шу, -сиш, сов. в. знести, -су, -сеш, гл. 1) Сносить, снести съ чего либо внизъ или съ какого либо мѣста. «Зносьте худобу!» А добра ж то повнісінький віз, іще й намисто товсте. Стали зносить. Рудч. Ск. II. 58. Тиха вода, тиха, бережечки зносить. Мл. л. сб. 329. А далі і знесло млинок. Хата. 51. 2) Снашивать, снести изъ разныхъ мѣстъ въ одно. 3 нечистою силою збірає і зносить людям гроші. Стор. МПр. 169. 3) Сносить, снести снизу вверхъ. Зніс на горище мішок з половою. Зносють на віз скриню. Грин. III. 546. 4) Поднимать, поднять, возносить, вознести. Високо к небу очі свої зносять. Гол. І. 34. Як знесете вгору сина. Єв. І. VIII. 28. 5) Рубить, срубить, срѣзать, снять. Так живо ниву знесемо. Хата, 103. Тобі голову знесу по самі плечі. Рудч. Ск. І. 45. 6) Переносить, перенести, выносить, вынести, вытерпѣть. Ой як важко сплисти море, то так тяжко знести горе. Мл. л. сб. 260. Гаразду знести не може, а біду терпить. Ном. № 2208. 7) Уничтожать, уничтожить, упразднять, упразднить, отмѣнить. Мало не пів села пожежа знесла. Г. Барв. 456. Їхній приговор знесуть. Павлогр. у. Хвалиться знести всю шляхту й панство. К. ЦН. 256. 8). Только сов. в. О яйцахъ: снести. Та була в їх курочка ряба, та злізла на поличку, та знесла яєчко. Чуб. III. 107. 9) зносити мислі, зносити мислям. Думать. Я до тебе не говорю, тілько мислі зношу. Чуб. V. 327. Мислоньки мене зносять. Грин. III. 246. 10) — голово́ю. Быть въ состояніи по своему уму сдѣлать что-либо, соображать, сообразить, уразумѣть. Чи він би ж громадське діло зніс головою. Кіевск. у. Що ж вам, свату, вражу я? Їй Богу й головою не знесу. Грин. ІІ. 208. 11) охо́та зносе. Охота есть, берегъ. Як зносе його охота ковалювати, най учиться. Камен. у.

Костельний, -а, -е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць. К. Кр. 19.

Милосе́рдий, -а, -е. Милосердный. Дав єсь волю серцю мому, милосердий Боже! Чуб. V. 3. Приручаю тебе, серденятко моє, милосердному Богу. Мет. 25.

Оденути, -ну, -не́ш, гл. Одѣть. К. (Желех.).

Посилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпиться.

Сіменястий, -а, -е. = семенастий. Ти ж зозуляста, чи не сіменяста. Ном. № 1332.

Хибний, -а, -е. Ошибочный. Желех.

Шия, шиї, ж. 1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Ном. № 8595. 2) Часть печи надъ коміном. Чуб. VII. 381. 3) Часть топора. Cм. сокира. Шух. І. 175. Ум. шийка, ши́єчка.