Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх.
Гебель, -бля, м. = гембель. Після гебля сокирою.
Давне́зний, -а, -е. Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками.
Жлуктія́ка, -ки, м. Ув. отъ жлуктій.
Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Клик, -ку, м. Зовъ. Троянство, знаєш, все голодне сипнуло ристю на той клик.
Ма́занка, -ки, ж. 1) Мазаніе. 2) Изба съ обмазанными глиной простѣнками изъ плетня. Під горами стояли маленькі хатки-мазанки з невеличкими вікнами. 3) Кусокъ хлѣба, намазанный масломъ, бутербродъ. 4) Бѣлье гуцульскихъ пастуховъ, вываренное въ маслѣ и жирѣ (за невозможностью мыть его въ горахъ).
Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Морави́ця, -ці, ж. = мурави́ця 2. І ну щипать лиця. Нащипала... на лицях аж синці знати, наче моровиця повиступала.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
