Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

борикати

Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче. Лукаш. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРИКАТИ"
Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній. Вх. Зн. 10.
Дия́кон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає. Млр. л. сб. 55.
Калюка, -ки, ж. Большая, сильная грязь. Мнж. 121. Тепер дощ, калюка, — покаляєш свої білі ноженята. Мир. ХРВ. 306. Калюка на всі боки розбігалась од прудкої їзди. Мир. ХРВ. 301.
Князьство, -ва, с. = князівство.
Паль, -лю, м. см. сапіна. Шух. І. 176.
Притирок, -рка, м. = переріз. Чуб. VII. 576.
Простилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прослатися, -стелю́ся, -лешся, гл. 1) Простилаться, простлаться. 2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається. Грин. І. 2.
Рострата, -ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям нп сміх, ни рострату. Шевч. 99.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.
Ураговий, -а, -е. = враговий. Як став ляхів, урагових синів, як снопики класти. Мет. 406.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.