Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

борикати

Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Фр. Пр. 28. Киртиця борикат землю. Вх. Лем. 393. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче. Лукаш. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРИКАТИ"
Запра́вди, запра́вжки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, дѣйствительно.  
Запри́духа, -хи, ж. Очень крѣпкій табакъ.
Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.
Опам'ятатися, -та́юся, -єшся, гл. = опам'ятуватися.
Папірок, -рка, м. = папірець. Вх. Лем. 446.
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Ситінка, -ки, ж. ? Дивись яка ситінка в очах. Ном. № 13926.
Тюпотіти, -почу, -тиш, гл. Быстро идти. Вона.... аж тюпотить. Сим. 201.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто. Желех.
Чмана, -ни, ж. = чмара. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.