Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бокури

Бокури мн. Кожаный поясъ. Желех. Cм. букурія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКУРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКУРИ"
Зава́листо нар. Большіе сугробы снѣга, глубокій снѣгъ. Як у долині, то завалисто, а полем ні. Н. Вол. у. Снігу не дуже завалисто. Черк. у.
Захотінка, -нкы, ж. Капризное желаніе. Желех.
Квизнути, -ну, -неш, гл. Хныкать. І чого квизне? Екат. г.
Люзува́ти, -вую, -єш, гл. Смѣнять. Пішов фрайтер молоденький стойку люзувати. Федьк. III. 164.
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Порзний, -а, -е. Скоромный. Гн. І. 186. Ез. V. 209.
Припасти 2 Cм. припасати.
Розбагнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Сдѣлаться грязнымъ. Дорога так розбагнилась, ще не можна їхати.
Трибок, -бка, м. Ум. отъ триб.
Шкідливість, -вости, ж. = шкідність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОКУРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.