Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бонюх

Бонюх, -ха, м. Навозный жукъ. Фр. Пр. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНЮХ"
Вадливий, -а, -е. = вадкий. Закр. Уман. І. 104; IV. 120.
Від'Їзджати, -жаю, -єш, гл. = від'їздити. Ой куди ти їдеш, куди від'їжджаєш, ти, козаченьку Марку? Мет. Покидає, від'їжджає в Китай городочок. Мет.
Ґе́лево, -ва, с. Брюхо. Угор.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Одягнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = одягтися. Багатир одягнувся, взяв мотузка і пішов. Рудч. Ск. І. 110.
Покреплювати, -люю, -єш, гл. = покріпляти. Дух козацький покреплює самими щілками. К. ЦН. 299.
Полохатися, -хаюся, -єшся, гл. Пугаться. Як почуєте про войни та бунти, не полохайтесь. Єв. Л. XXI. 9.
Пробачити Cм. пробачати.
Слівце, -ця, с. Словцо. Хазяїн вряди-годи промовляв слівце. Левиц. І. 232.
Сміхота, -ти, ж. = сміховина? Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОНЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.