Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бонюх

Бонюх, -ха, м. Навозный жукъ. Фр. Пр. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНЮХ"
Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Ли́шачий, -а, -е. Лисій. Вх. Лем. 432.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. К. Досв. А голова никне набік, никне. Г. Барв. 116. Никнув аж до землі з туги. Г. Барв. 345.
Обкапати Cм. обкапувати.
Передуванитися, -нюся, -нишся, гл. Раздѣлиться, передѣлиться. Казав землемір, що земля наша передуваниться на три руці. Лубен. у.
Підок, -дка, м. Ум. отъ під.
Подоїздити, -димо́, -дите, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш. Харьк.
Потягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. потягтися, гнуся, гнешся, гл. Потягиваться, потянуться. Не годиться на людину потягатися, бо вмре. Грин. II. 25.
Скрутій, -тія, м. = скрутель. Гол. Од. 35.
Чутіти, (-тію, -єш?), гл. = густи. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОНЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.