Ґальо́н, -ну, м. Галунъ, позументъ.
Дя́тловина, -ни, ж. Раст. трилистникъ, Trifolium pratense. Сіно — сама чиста дятловина та зелене, зелене.
Келиця, -ці, ж. Кисть, украшающая шляпу парня галицкаго Покутья.
Кугава, -ви, ж. Скалистое ущелье, пропасть; обрывъ.
Лапик, -ка, м. Въ загадкѣ: листь капусты. Лапик на лапику, а й голки не було.
Переженити, -ню, -ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу?
Росхідний, -а́, -е́ Расходящійся. То став оке брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи широкі, на великі дороги росхіднїі.
Самотека, -ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. Cм. еще русскій переводъ «Черн. Рады».
Сиворакша, -ші, ж. = сивограк. Перелітають з гори на гору то ряба горлиця, то сивий припутень, то синя сиворакша.
Чорно нар. Черно. Такий злий, аж у роті чорно. Чорним-чорно. Совершенно черно. ходити чо́рно. Одѣваться въ черную одежду. Ум. чорненько, чорнесенько. У черницях, мій миленький, робити легенько, тільки на серці та досадонька — ходити чорненько.
