Дото́чувати, -чую, -єш, сов. в. доточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Дотачивать, доточить о жидкости), доцѣлить. 2) Прибавлять, прибавить, увеличивать, увеличить. Чим Бог світлость доточив? — Огнем. Як почав я лізти і короткий мотузок не сягав аж до землі, то я візьму вгорі урву, а внизу доточу.
Загрюзи́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Увязнуть въ грязи. Треба їм десь через дуже калну балку їхати, — вони й загрюзились.
Заполо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заполоть. 2) Заработать половши.
Перкаль, -лю, м. Коленкоръ.
Плеснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. отъ плескатися. Плеснуться. Плеснулася вода з глечика. Риба плеснулася.
Приснитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Присниться. Приснився дворяченькові предивненький сон.
Суплаш нар. Пластами, сплошь.
Тигрів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ тигру.
Ужиточний, -а, -е. Полезный.
Чередниця, -ці, ж. Пастушка (при череді́). Ум. чередничка.
