Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боняк

Боняк, -ка, м. Раст. Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОНЯК"
Вошивий, -а, -е. Вшивый. Вошивий кожушок. Чуб.
Гойниця, -ці, ж. Цѣлебное средство. Травиця-гойниця.
Завзя́тися, візьму́ся, -мешся, гл. 1) Задаться цѣлью, упорно стремиться къ чему. Завзялись ляшки ще й багатії люде забігать, забрати тих бідних сирот. Чуб. V. 973 — 974. 2)на ко́го. Взъѣсться, ожесточиться, напасть на кого. Писарь завзявся на мене. Камен. у. Три селі завзялися на старшину. Н. Вол. у.
Коропка, -ки, ж. Ум. отъ коропа.
Легво, -ва, с. = лігво.
Ло́мус, -са, м. Богатырь, силачъ, сокрушитель. Такий був ломус, ню поставив пушку на долоні та як стрелив із Быкова, то досяг аж у Остер. ЗОЮР. І. 118.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди. К. Бай. 135.
Польнувати, -ну́ю, -єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).
Сой мѣст. = собі. Юж єм сой подумала, же не буду жаловала. Гол. IV.
Струмент, -ту, м. 1) Инструментъ. 2) Музыкальный инструментъ. ЗОЮР. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.