Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

болбот

Болбот, -та, м. Болтунъ. Левиц. І. 257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛБОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЛБОТ"
Баюра, -ри, ж. 1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Аф. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Рудан. I. 113. Перевези мене, чоловіче, без баюру. О. 1862. IX. 35. 2) Ямка въ земляномъ полу. В хаті... усюди баюри під ногами, — уже и не зазнать, коли долівку мазано. Г. Барв. 31. Ув. баюрище.
Вибавити, -ся. Cм. вибавляти, -ся.
Гилка, -ки, ж. = гілка. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. 3) Родъ игры въ мячъ. Гуляти в гилки. Левиц. І. 347.
Десятникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть десятникомъ.
Зайти́, -ся. Cм. захо́дити, -ся.
Згі́рря, -ря и згі́р'я, -р'я, с. Холмикъ; взгорье. Левч. 27. Cм. згі́рок. Східці по згір'ю направляли (у хату). МВ. (О. 1862. І. 72). Не згір'ях лісових знайшли його оселю. К. Псал. 299.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Поцілуйко, -ка, м. Любящій цѣловаться. Конст. у.
Тяляпало, -ла, с. 1) Мужчина, который возится съ жидкостью, разливая ее. Шейк. 2) Пачкунъ, неряха. Шейк.
Халупина, -ни, ж. = халупа, кое-какая избенка. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЛБОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.