Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боривітер

Боривітер, -тра, м. Пустельга, Falco tinunculus. Вх. Пч. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРИВІТЕР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОРИВІТЕР"
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій. Аф. 321.
Знавіснілий, -а, -е. Взбѣсившійся, сошедшій съ ума.
Їдуха, -хи, ж. Охотница поѣсть.
Нагота́, -ти, ж. Нагота. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Пасина, -ни, ж. Плохой поясъ. Вх. Зн. 47.
Позамордовувати, -вую, -єш, гл. Замучить (многихъ).
Порозсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разсунуться, раздвинуться (о многихъ).
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну. К. Дз. 110.
Скандзюбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Скорчиться. 2) Переносно: околѣть. А шоб той собака тобі скандзюбився! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОРИВІТЕР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.