Барвити, -влю, -виш, гл.
1) Окрашивать, красить.
2) Наводить ворсу.
Густоли́стий, -а, -е. Съ густой листвой.
Ді́ятися гл. безл. 1) Дѣлаться, происходить. Не так то діється все скоро. Чудно якось діється між нами. Давно колись те діялось у нас на Вкраїні. То ще тоді діялось, як шкуряні гроші були. Ді́йся бо́жа воля! Что Богъ дастъ!, Какъ Богу угодно! 2) Длиться, тянуться. Лягаймо спати, бо вже давно вечір діється. Чи давно́ ді́ється? Рано еще или уже поздно? 3) До́бре ді́ється. Хорошо живется, хорошо на душѣ. Кому добре діється, той і співає. 4) — чим. Зависѣть отъ чего, происходить отъ чего. Що орють гарно, те діється не скотиною, а справою. Бог його святий знає, чим воно діється, що земля, здається б, однакова, а жито росте не однакове. Не багатством тут діється.
Дово́дити, -джу, -диш, сов. в. довести́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Доводить, довести. От як раз дід довів гайдамаку до тиєї хати. 2) Допускать, допустить, доводить, довести. Нехай Господь скарає того, хто довів до того. Бог його зна, до чого мене Бог доведе. А чи довго матір та ще й доору довести до того, що повірить усьому, що їй стануть росказувати. Нe довести́. Не допустить, не привести. Не доведи мене до сього, Господи! 3) Только несов. в. Предводительствовать. Швачка їми доводив. 4) Доказывать, доказать. Галілей став доводити, що Коперник не дурень і не єретик. А я йому довожу, що все одно. Прокіп мене розважає, доводить мені, що се лихо дочасне. 5) Довести́ до згу́би. Погубить, довести до гибели. Одарка заплакала слізьми та й почала росказувати все: як її замикали на ніч саму у горницю, як страхали і били, як до згуби довели. 6) — до кра́ю, д. краю. Окончить, довести до конца. Доведу уже до краю, доведу, — спочину. Треба краю доводити. 1) — до пуття́. а) Сдѣлать какъ слѣдуетъ. б) = Доводити до розуму. Не довів тебе до пуття. 8) Дово́дити до розуму. Воспитывать. Батько щоб навчав та до розуму доводив. Не той тато, що сплодив, а той, що до розуму довів. 9) Довести́ свого. Поставить на своемъ. Жене б він такеньки не обійшов: я б йому довела свого, побачив би він. 10) — сорома́. Надѣлать сраму, пристыдить. Се чужа сторона доведе сорома.
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий.
Русалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть русалкой. Може вона й досі русалкує.
Схибнутися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) = схитнутися. Пливе човен води повен, коли б не схибнувся. Схибнувсь віз. Гадки в неї схибнулися.
2) Не устоять. Ось уже й татарський баша.... наближається. Наші схибнулись, — далі. Татарюги навздогін.
Трембітанник, -ка, м. Музыкантъ, играющій на трембіті.
Трухло, -ла, с. Порохно, вещество, превратившееся въ прахъ.
Чуткий, -а, -е. Чуткій. Чуткий, як утка. Чутке ж і в тебе вухо!
