Аде́! меж. Сюда!
Ґвер, -ру, м. Ружье.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Мазґли́вий, -а, -е. Плаксивый.
Розчати, -ся. Cм. розчиняти, -ся.
Свистовач, -ча, м. = свистун 3.
Схилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. схили́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Склоняться. склониться, наклоняться, наклониться. Зацвіла твоя червона калина, схилилися калинові віти. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем. 2) Склоняться, склониться другъ къ другу. Ісхиляються в дуброві верхи із верхами. 3) Склоняться, склониться, соглашаться, согласиться. На те схилялись люде, щоб паняти землеміра поміряти землю.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл.
1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті.
2) — коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Cм. тупцювати.
Умати, умаю, -єш, гл. Рѣшать умомъ? Чоловік думав, а Бог умає.
Хап! меж. Хвать! Вовк призостався — хап гуску, та й із'їв. Що лап, то хап.