Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Виложив з печі хліба. Та й важно пісню виложено. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки.
Закрива́ння, -ня, с. Закрываніе.
Кабанятина, -ни, ж. Мясо кабанье. Розговілись і стали ласувать кабанятиною.
Лахва, -ви, ж. Раздолье, пожива. Спичка в ніс, а вам лахва.
Май II, нар. 1) Почти. Стали ми оба май у посліді. 2) Больше. Вівця... остра... штрикає усюди, де найліпша паша, а від того дає май молока. При сравнит. степ. прилагат. обозначаетъ усиленіе степени: гораздо. Май більший, май ліпший. Голова май менша у пструга. 3) май-май. Частью — частью. Риба май велика, май мала.
Наміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів.
Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
Свиногриз, -за, м. Шуточно: собака.
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? У роботі багато сміху, — то мало спіху. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Ум. спішо́к.
Хвортеця, -ці, ж. Крѣпость. «Ріжте, бийте»! — на фортеці кричить Гамалія.
