Бурсачище, -ща, м. Ув. отъ бурсак.
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Завсі́ди нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Голодному завсіди полудня.
Коробочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ коро́бка. Ой я свій крам у коробочку склав. Чи зробиш луб'яну коробочку? А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив. 2) Въ водяной мельницѣ чугунное гнѣздо для веретена шестерни.
Куна, -ни, ж.
1) Куница. Да поїдем, брате, у чистеє поле, у чистеє поле куну ловити.
2) мн. Куній мѣхъ. Укривайся, зятю, укривайся кунами і соболями, дорогими суконьками. Не в дорогих кунах (т. е. по карману).
3) Пробой у дверей. По сій мові замки пудові у дверей забряжчали, і засови у кунах залізні важкі завищали. Въ въ этомъ значеніи только Ум. кунка.
4) Желѣзная скобка, прибитая въ церковномъ притворѣ на шалнерѣ, — въ нее вкладывалась и запиралась потомъ рука женщины, отбывавшей это позорное наказаніе за проступки противъ нравственности. Перше була купа... в бабинці, до которої припинались покритки, поки вся служба одійде. Се робилось в шість неділь після родин. Пріська Чирячка не раз сиділа в куні. Иногда — вообще мѣсто ареста, тюрьма.
5) У кубанскихъ пастуховъ овецъ: посуда для жира. Ум. кунка, куночка. Вчора звечора та порошенька пала, а опівночі куночка походила.
Надприро́дній, -я, -є. Сверхъестественный, чудесный. Сяєво його духа було чимся надприроднім.
Наоко́ло нар. Вокругъ. Наоколо того села були ліси, гори.
Просивий, -а, -е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. просивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три простенькі.
Роззявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роззявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть. Роззявив губу. І губи не роззявив. Не сказалъ ни слова. Лаяла-лаяла, а він і губи не роззявив. чобіт ро́та роззявив. Въ сапогѣ носокъ разорвался, верхъ отдѣлился отъ подошвы.
Роскошонька, -ки, ж. Ум. отъ роскіш.
