Березина, -ни, ж.
1) Березовое дерево. Осичино, березино! чом не гориш, тільки куришся?
2) Березовая вѣтка, розга. У три березини потягали.
3) Березовый лѣсъ. А в березині грибів, грибів! — Кувала мі зазулечка в густій березині. Ум. березинка.
Глушко, -ка, м. Глухой человѣкъ.
Грясти́, гряду́, -де́ш, гл. 1) Быстро и съ шумомъ бѣжать, ѣхать. Гряде четвернею коней. 2) Заимствовано изъ церк.-слав. яз. Важно идти или ѣхать, шествовать, грясти. І гряде царська дружина до царя велично.
Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами.
Коров'янка, -ки, ж. Коровій пометъ.
Миґда́ль, -лю, м. = мигдаль.
Плюндратися, -раюся, -єшся, гл. = пльондратися. Плюндрається по воді.
Роспродувати, -дую, -єш, гл. = роспродавати.
Скушувати, -шую, -єш, сов. в. скусити, -шу, -сиш, гл. Скусывать, скусить. Щоб зуби не боліли, треба кожної пятниці зрізувати, а ще краще — скушувати ньогті.
Чорний, -а, -е. 1) Черный. Чорний як циган. Очі чорні, як терночок. Чорні брови маю, та й не оженюся. Чорна свита. Чорна хмара.
2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному.
3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Ум. чорненький, чорнесенький. чорненечкий.
