Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого.
Киця, -ці, ж.
1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю.
2) Родъ дѣтской игры. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха.
Натанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Натанцеваться. Натанцюєтесь іще, поки до третіх.
Натуркування, -ня, с. Наущенія, наговоры.
Прохилити Cм. прохиляти.
Робітка, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль.
Спороти, -рю́, -реш, гл.
1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький.
2) Высѣчь. Бодай кат споров.
Стукачка, -ки, ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку.
Толочення, -ня, с. Вытаптываніе посѣвовъ, травы.
