Білість, -лости, ж. Бѣлизна.
Божище, -ща, с. Идолъ. Велик Господь, велик і хвален, страшніший над усі божища; бо всі боги — німі статуї, Господь же сотворив вселенну.
Ґрунь, -ня, м. Хребетъ горы.
Зношати, -ша́ю, -єш и зно́шувати, -шую, -єш, гл. = зно́сити.
Кантурь, -ря, м. = кантар 2. Безмена ти не положиш у кишеню, а кантурь положив та й ходи.
Наткнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Наткнуться, натолкнуться. Шукаю, шукаю... Господи б хотілось заїдать хоть що небудь! Та оце й наткнувсь на таке потне, що так і заснув, Богу не молившись...
Понакидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Ік Різдву сніги понакидають.
Пострибун, -на, м. Скакунъ, шалунъ. Ум. пострибунчик. О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький.
Розляпкати, -каю, -єш, гл. Расплющивать, расплющить. Розляпкати тісто.
Співанка, -ки, ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Ум. співаночка.
