Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспач

Роспач, -чі, ж. Отчаяніе. Гол. 11. 518. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая. МВ. ІІ. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПАЧ"
Горе́цвіт, -ту, м. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. І. 124.
За́куток, -тка, за́куточок, -чка, м. Ум. отъ за́кут.
На́дро, -ра, с. 1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. МВ. І. 79. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. О. 1862. IV. 91. 2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.
Повиколювати, -люю, -єш, гл. 1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Мнж. 39. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі. Чуб. V. 854. 2) Переколоть (всѣхъ).
Повідь I, -воді, ж. Наводненіе, половодье. Пороставали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода. Кв. Cм. повіддя.
Поповзти, -зу, -зеш, гл. Поползти. Он гадюка поповзла.
Сівак, -ка, м. = сівач.  
Стіг, сто́гу, м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Ном. № 85. Козакова пшениченька в стозі. Мет. 28. Ум. стіжо́к, стіжечок, стоженько. О. 1862. IV. 13.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.