Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? 2) Та я його засторцював у наймити.
Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Нащо мою збентежив дочку?
Зморщитися, -щуся, -щишся, гл. Сморщиться. Згорбився, зморщився ще й зажурився.
Ласий II, -а, -е. 1) Лакомый. Ласа потрава. На ласий шматочок найдеться куточок. 2) — на що. Лакомый, охотникъ до чего. Всякий ласий на чужі ковбаси. Ласий, як кіт на сало. До грошей я не дуже ласий. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Найму собі цимбали, щоб ніженьки дримбали; найму ще собі Часа, бо робити не ласа. Ум. ласенький. Мачуха дала на снідання дітям чогось ласенького.
Мимохі́день, -дня, м. Прохожій. І мимохідень: помагай-бі на діло праведне, не скаже.
Перепотіти, -тію, -єш, гл.
1) Перепотѣть.
2) Пропотѣть.
Пригра, -ри, ж. Вылетъ пчелъ значительной кучей изъ улья на нѣкоторое время. Зашуміло село, як на пригру бджоли.
Прихильний, -а, -е. Расположенный, склонный, благосклонный. Ти ще одна до мене прихильна зосталась. Вони були прихильні до церковної служби.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Скакнути Cм. скакати.
