Доко́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. докоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Докатываться, докатиться, прикатываться, прикатиться. Не докотившись, застигали сльози.
Капитановий, -а, -е. Капитанскій. За капитанового денщика.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл.
1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума.
2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Не прийшов я кликати праведників. Клич громаду! Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте!
8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя?
Кремсати, -саю, -єш, гл.
1) Обрубывать, обтесывать.
2) Переносно: плохо, неумѣло дѣлать что.
Перебувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перебу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Перемѣнять, перемѣнить на комъ обувь, переобувать, переобуть. Треба перебути чобіт, а то муляє.
Підгорочка, -ки, ж. Небольшая возвышенность у подошвы горы. Видно гору, видно підгорочку.
Скарбона, -ни, ж. = скарбівня 2. Кидали дари свої в скарбону заможні.
Снага, -ги, ж. Сила; физическая возможность. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає.
Темня, -ні, ж. Темень, мракъ. Як ті, що вийдуть із темні на сонце.
Троха нар. Обыкновенно въ соединеніи съ лишень, чи: троха лиш, лишень, троха чи. Едва-ли, чуть-ли. У Оглаві... Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш! Троха лишень чи не отой зробив шкоду мені. Троха, чи не пішли вони в ліс.
