Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Верлань, -ня, м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний.
Да сз, 1) = Та. 2) Пусть. Ісуса Христа у поміч просимо, да визволить від гріхів чоловіка. 3) Почти. Служила там да зо штирі роки.
Захрьожаты, захрюкаты, -каю, -ешъ, гл. Захрюкать.
Знайдибіда, -ди, м. Авантюристъ, искатель приключеній.
З'ясувати, -су́ю, -єш, гл. Выяснить, обнаружить. Не смів я вам, що думав, з'ясувати.
Обсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. обсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Быть осыпаемымъ, осыпаннымъ. обсипатися слізьми. Облиться слезами. 2) Осыпаться, осыпаться. Вже грушки обсипались. Листячко на йому (дубкові) обсипалось. 3) Окапываться, окопаться (валомъ). Високим валом воно (село) обсипалось.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст.
Рахтувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсчитывать.
Сук, -ка, м. Сукъ. Сук не верба. Ум. сучо́к.
