Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспихати

Роспихати, -ха́ю, -єш, сов. в. розіпха́ти, -ха́ю, -єш, одн. в. розіпхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Расталкивать, растолкать, растолкнуть. Так тісно, хоч людей роспихай, як у церкві. Левиц. Пов. 32. Боярин насилу розіпхав гурт. Левиц. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПИХАТИ"
Враженний, -а, -е., Ув. отъ вражий.
Вуй, вуя, м. Дядя. Желех. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Даре́вний, -а, -е. = Даремний. Тому і світ великий, кому хліб даревний. Ном. № 1418.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Лу́скавка, -ки, ж. 1) Коса (орудіе), толщина которой не вездѣ одинакова, почему она легко ломается. Желех. 2) Конецъ кнута, придѣлываемый для хлопанья. Желех.
Мину́лий, -а, -е. Прошедшій, минувшій.
Неристь, -сти, ж. Вражда. Та таки ж неристь у нього до мене... ненависть. Миргор. у. Він неристь положив на мене. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. Люде неристь накладали оце на мене. Екатер. г. Cм. нересть.
Професорський, а, а. профессорскій
Судинє, -ня, с. соб. Деревянная посуда, сундукъ, прядильные инструменты и пр. — все вмѣстѣ. Шух. І. 106.
Триття, -тя, с. Треніе, растираніе. І триття не пособе, як візьме корчем у животі. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.