Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспихати

Роспихати, -ха́ю, -єш, сов. в. розіпха́ти, -ха́ю, -єш, одн. в. розіпхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Расталкивать, растолкать, растолкнуть. Так тісно, хоч людей роспихай, як у церкві. Левиц. Пов. 32. Боярин насилу розіпхав гурт. Левиц. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПИХАТИ"
Валькування, -ня, с. 1) Выведеніе глиняной стѣны. 2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Залуна́ти, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаться, огласиться. К. МБ. XI. 142.
Лин, -на, м. Рыба линь, Cyprus tinea. Ходить, як лин по дну. Ном. № 3238. Ум. линок, линочок. Дитиночка, як линочок. Ном. № 8469.
Матча́ний, -а, -е. Сдѣланный изъ ма́тірки. Cм. матірка 2. Матчана пряжа. Сумск. у.
Посохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Поспѣшить. Вх. Зн. 65.
Поторкати, -ка́ю, -єш, гл. Касаться, трогать, толкать. Вітрець віє, повіває і ворітечка поторкає. Чуб. III. 211. Старого козака совстрічає, — гордим словом зневажав; молодого совстрічає, — опрощення не приймає, стременем у груди поторкає. Лукаш. 43. 2) Потрогать, потолкать.
Прикачати, -ча́ю, -єш, гл. О бѣльѣ: немного выкатать.
Рандарство, -ва, с. = орандарство. К. Досв. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.