Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роспихати

Роспихати, -ха́ю, -єш, сов. в. розіпха́ти, -ха́ю, -єш, одн. в. розіпхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Расталкивать, растолкать, растолкнуть. Так тісно, хоч людей роспихай, як у церкві. Левиц. Пов. 32. Боярин насилу розіпхав гурт. Левиц. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСПИХАТИ"
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Гарнаситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Возиться, барахтаться, драться. Вх. Лем. 402. 2) Комкаться, мяться. Вх. Лем. 402.
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
Дзвоне́ць, -нця́, м. 1) = Дзвінок 1. 2) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10.
Допина́ння, -ня, с. Дотягиваніе.
Зайди́кати, -каю, -єш, гл. Начать повторять: іди! йди! Іди собі! іди, йди! зайдикав Порох. Мир. ХРВ. 180.
Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі. К. ЧР. 372.
Кутесик, -ка, м. Треугольникъ съ прямымъ угломъ. Кіев. г. Слов. Д. Эварн. Cм. кутас 2.
Одоробало и одоробло, -ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Левиц. І. 357. Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.
Толо, -ла, с. Родъ игры. Чуб. III. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСПИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.