Вимотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. вимотатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Выматываться, вымотаться.
2) Выпутываться, выпутаться изъ бѣды. Де треба вимотатись, то такого туману впре, що й наймудрішого.... одурить.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Війт, -та, м.
1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт.
2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема.
Ґлеґ, ґа, м. 1) = Гляґ. 2) Весенняя игра, то же, что скляп; состоять въ томъ, что играющіе стараются бросаемыми палками сбить воткнутую въ землю палку.
Злотити, -чу, -тиш, гл. Золотить. Ширинку шила, золотом злотим.
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. 1882. ХП. 498.
Йойкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже!
Просаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. просади́тися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Продѣваться, продѣться, просунуться.
2) Прокалываться, проколоться, наколоться.
Тонути, -ну, -неш, гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє?
Цегельників, -кова, -ве Принадлежащій кирпичному мастеру.
