Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскути

Роскути, -кую, -єш, гл. = роскувати. Кінь утомлений, копита роскуті, розбиті. Шевч. 641.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКУТИ"
Брезулець, -льця, м. = бредулець. Вх. Зн. 4.
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї. К. ЧР. 5.
Докладне́нько, нар. Ум. отъ докла́дно.
За́руб, -ба, м. = зарубка. Шух. І. 171.
Ивка, -ки, ж. 1) пт. = евка. Вх. Пч. II. 14.
Отоса, -си, ж. = отеса. Ум. отісонька. Щоб тебе кониченько не довіз, щоб отісонька порвалась. МУЕ. III. 142.
Пачкарь, -ря́, м. Контрабандистъ. Чуб. V. 1087. Cм. пачка.
Підучити, -ся. Cм. підучувати, -ся.
Смикове, -вого, с. Иронически: подать. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСКУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.