Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога.
Веснянкуватий, -а, -е. Покрытый веснушками, веснущатый.
Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать.
Відволода, -ди, ж. = відлига.
Идолів, -лова, -ве Идолу принадлежащій. Бранное слово. А, идолового сина дитино, якого наробила!
Кобло, -ла, с. Кусть камыша, возвышающійся надъ окружающимъ; обыкновенно это кусокъ оторваннаго во время половодья, пловучаго камыша, гдѣ нибудь снопа остановившагося.
Мо́щі, -ще́й, ж. мн. Мощи, останки. Ой я ж кажу — в саду лежу, аж я в нехворощі, ізсушилась, ізв'ялилась, тілько мої мощі.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку.
Припозвати Cм. припозивати.
Упеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольститься, войти въ милось. Внестився чоловік умерший до своєї жінки та й ходе. Упестився старшина, а тепер таке робе, що хоч тікай.
