Загоря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. загорі́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. 1) Загораться, загорѣться. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. 2) Только сов. в. Вспылить. Як коли загориться, то й хата мала.
Зголу́бити, -блю, -биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити.
Куркодим, -ма, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Вийшов царь земляний (= миша) і пита царя Куркодима, чи не бачив царя Цурупала (= кота)?
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. От ми й стали коло шляху і шапка познімали.
Присягати, -га́ю, -єш, сов. в. присягти, гну, -не́ш, гл. Присягать, присягнуть, клясться, поклясться. Свідки присягали в суді. Я иншу не люблю, Богом присягаю. Ой матінко моя, вже ж бо я не твоя: ой вже ж бо я того пана, що я з ним присягала.
Прочвалати, -ла́ю, -єш, гл. Протащиться, проплестись.
Твердиня, -ні, ж. Твердыня, оплотъ. Благословен Господь, твердиня моя певна.
Трикут, -та, м. Треугольникъ. Ум. три́куток, три́куточок.
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Шіст, (-та?), м. Родъ игры въ карты.
