Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Ум. віронька.
Гноїще, -ща, с. = гноїсько.
Каміняччя, -чя, с. соб. = камінюччя. Шо Бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси.
Муштрува́ння, -ня, с. Обученіе военнымъ пріемамъ, дрессировка.
Площина, -ни, ж. Плоскость, равнина; площадь. Земля здається рівною площиною.
Повартувати, -ту́ю, -єш, гл. Подстеречь, посторожить.
Розжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розжатися, -зіжнуся, -нешся, гл. Начинать, начать усердно жать. Ой жніте, женці, розжинайтеся, а назад себе не оглядайтеся.
Розмуркотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Размурлыкаться.
Розрізнити, -ся. Cм. розрізняти, -ся.
Снитися, снюся, снишся, гл. Сниться. Як сниться ніж, заступ, або лопата, — ледачий язик.
