Безголовий, -а, -е. 1) Не имѣющій головы.
2) Безумный, безсмысленный. Мовчати б вам. то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові.
Бісів, -сова, -ве 1) Бѣсовскій, бѣсовъ, діавольскій. Чаще всего употребл. какъ бранный эпитетъ: бісів син, бісів батько, бісові діти, бісова худоба, бісова тіснота и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є.
2) бісове ребро. Раст. Valeriana officinalis L.
Відновок, -вка, м. Новый побѣгъ, новый ростокъ, отростокъ.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Ополювати, -люю, -єш, сов. в. ополо́ти, -лю, -леш, гл. = обполювати, обполоти. Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Пробурлакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить бездомнымъ бобылемъ. Вік пробурлакувати.
Просохти. Cм. Просихати.
Розгардіяш, -шу, м. Безпорядокъ, неурядица, сумбуръ, сумятица. Тут чистий був розгардіяш: лежи, спи, їж, пий, веселися, мовчи, кричи, співай, крутися. Ти ж отаман наш, не добаєш про нас, та вже ж наше товариство як розгардіяш.
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася.
