Визнаття, -тя, с. = визнання. Уростав з того визнаття гнів його на Галю. По його ви знаттю стала громада радитись, що робити.
Злукавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться лукавымъ, хитрымъ. Запаніє, злукавіє, то все одно що і вмерла.
Ковта́ти, -та́ю, -єш, одн. в ковтну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Глотать, глотнуть. Мовчав він, мовчав, тілько знай сльози ковтає. Бідна Леся мабуть добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху. сли́нку ковта́ти. Видѣть, какъ другіе ѣдятъ, а самому не имѣть возможности. Нашому теляті лиш слинку ковтати. Употребляется и въ болѣе широкомъ значеніи: не имѣть возможности сдѣлать желаемаго въ то время, какъ другіе дѣлаютъ.
Моцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Усиливать, напрягать, укрѣплять.
Нелюдько, -ка, м. Нелюдимъ.
Ополистий, -а, -е. 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали.
2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Ополиста груша.
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
Тріщук, -ка, м. Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus L. Ум. тріщучо́к.
Хомутний, -а, -е. Относящійся къ хомуту.
Цюрка, -ки, ж.
1) Ум. отъ цюра.
2) Дѣтскій мужской дѣтород. органъ.
