Гордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Він нами гордує. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.
Грома́дити, -джу, -диш, гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде.
Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Маґро́, -ра, м. Быкъ съ однимъ ядромъ (отъ природы).
Неощадний, -а, -е. Небережливым.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Саміський, -а, -е. = самісінький. Мабуть тільки правди у твоєму світі, що в ворога купили за готову кров, з саміського серця на хресті пролиту.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ.
Угодник, -ка, м. Угодникъ.
Ціця, -ці, ж. = ци́ця.
