Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Добротли́вість, -вости, ж. Добродушіе. благодушіе.
До-Обі́д нар. До обѣда. До-обід ложка, а після обід не треба.
Кудерець, -рця, м. Ум. отъ кудерь.
Натина, -ни, ж.
1) Раст.: дикая лебеда, Chenopodium album.
2) Кушанье изъ лебеды.
Поодш.. Cм. повідш..
Стогнати, -гну, -неш, гл. Стонать. Так болить, що як би не вмів стогнати, то вмер би. Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Під ним (змієм) земля тілько стогне.
Увірванець, -нця, м. = увірва.
Унимливий, -а, -е. Робкій, застѣнчивый, стыдливый.
Шубовсть нар. Бухъ, бултыхъ. Шубовсть — як чорт у воду.
