Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розсохуватий

Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСОХУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСОХУВАТИЙ"
Брилкастий, -а, -е. Въ комкахъ, крупнозернистый. Вх. Лем. 394.
Витріпати, -паю, -єш, гл. Вытрепать.
Досиха́ння, -ня, с. Досыханіе.
Дуда́ 2, -ди́, ж. Музыкальный инструментъ, родъ свирѣли. Біда як дуба: куди йде, то реве. Ном. № 2369. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. Заграй мені, дуднику, у дуду. Чуб. ІІІ. 176. Ум. ду́дка, ду́дочка.
Карбівничий, -чого, м. 1) Кладущій клейма. 2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Шевч. 84. Я тут у лісі карбівничим. КС. 1882. X. 187.
Кервель, -лю, м. Раст. Scandix Cerefolium L. ЗЮЗО. І. 135.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки. Гол. Од. 21.
Покерувати, -рую, -єш, гл. Поуправлять.
Прогулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Прогуляться. Позвольте, каже, мамо, у садочку прогулятись. Рудч. Ск. І. 98.
Челюстники, -ків, м. мн. = челюсти. Черниг. у. Cм. челестник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСОХУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.