Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок.
Задера́чка, -ки, ж. Задравшаяся кожа надъ ногтемъ, заусеница.
Закозакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать вести жизнь козака.
Замчи́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоялъ замокъ, также и развалины замка. Про це замчище... у церковних записах, кажуть, є переписано про все: і коли ті вали повисипувані, і хто тії мури мурував, що тепер од їх тільки цегла та камінячки валяються. Як Си то ти, Богдане п'яний, тепер на Переяслав глянув та на замчище подививсь.
Заса́дистий, -а, -е. Плотный, дюжій.
Ломачо́к, -чка, м. Ум. отъ ломак.
Ростовкмачити, -чу, -чиш, гл.
1) Разбить, растолочь.
2) Разъяснить, растолковать.
Терпан, -на, м. Серпообразная коса съ укороченной ручкой для скашиванія камыша.
Файно нар. Красиво, хорошо.
