Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчахнути

Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева. 2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару. Мир. Пов. І. 111. 3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється. МВ. ІІ. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАХНУТИ"
Дово́льність, -ности, ж. Довольствіе, довольство, удовлетворенность. Чого ж, чого, Домашенько, од пана втікаєш? Чи ти собі довольности ніякої не маєш? Грин. ІІІ. 615.
Зозвати Cм. ззивати.
Лі́рик, -ка, м. Лирикъ, лирическій поэтъ. Всі лірики об'являються змолоду. К. Гр. Кв. 17.
Обвівати, -ва́ю, -єш, сов. в. обвіяти, -вію, -єш, гл. Обвѣвать, обвѣять. Теплий вітрець.... обвівав її свіже рум'яне лице. Левиц. І. 81.
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Грин. ІІІ. 132. Подорожня торбина в мене на плечах. Г. Барв. 176. Подорожня сукня. К. ЧР. 53. Пишу про свої подорожні вражіння. Г. Барв. 31. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Г. Барв. 31. Подорожній живіт підкрепити. Чуб. V. 1171. Набожний — як жид подорожній. Ном. № 172. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Ном. № 2528. Подорожня скриня. Чемоданъ. Н. Вол. у. 2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. К. ЧР. 4. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло. К. Іов. 14.
Понапуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = понапиватися. Обыкновенно употребляется понапиватися, но въ сказкѣ гуси говорятъ о себѣ: Ми понапуваємося води. Рудч. Ск. І. 7.
Порозліновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разлѣниться (о многихъ).
Про пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Хто про що, а він про Наливайка. Посл. 2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279. Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. Н. п. про мене. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно. 3) По. Про мене хоч вовк траву їж. Посл. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять. Посл. 4) про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був. МВ. ІІ. 21. 5) про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив? К. Іов. 9.
Прочнути, -ся. Cм. прочинати, -ся.
Умісити Cм. умішувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧАХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.