Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчахнути

Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева. 2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару. Мир. Пов. І. 111. 3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється. МВ. ІІ. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАХНУТИ"
Березіль, -ля, м. Мѣсяцъ мартъ. О. 1862. ІІІ, заглавный листъ.
Жартовни́к, жартовни́ця = жартівник, жартівниця.
Життєпи́сний, -а, -е. Біографическій. Желех.
Заховатыся, -ваюся, -єшся, гл. 1) Спрятаться, запрятаться, скрыться. А, а, коточокъ, Заховався въ куточокъ! Макс. 1849. 105. Старий заховавсь В степу на могилі, щоб ніхто не бачив. Шевч. 6. Въ новую комору заховаюся, Золотимы замкамы замикаюся. Чуб. III. 129. Нема ни тьмы, ни схованкы такои, Щобъ заховавсь ледачий зъ своимъ диломъ. К. Іов. 76. 2) Сохраниться, удержаться.
Змінити, -ся. Cм. ii. зміняти, -ся.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Нать, -ти, ж. Усикъ, прицѣпка на растеніи. Угор.
Прядун, -на, м. Прядильщикъ. Лохв. у.
Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця. Ном. № 10580.
Самостайний, самостійний, -а, -е. Самостоятельный. О. 1862. І. 79; X. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧАХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.