Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчахнути

Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева. 2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару. Мир. Пов. І. 111. 3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється. МВ. ІІ. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАХНУТИ"
Бездітниця, -ці, ж. Бездѣтная женщина. Вх. Зн. 2. К. Бай. 15.
Борошенний, -а, -е. Мучной. Левч. 72. Борошенна комора.
Важення, -ня, с. Взвѣшиваніе. Желех.
Дорахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Досчитаться.
Мовчо́к, -чка, м. Молчокъ, молчаніе. Мовчок: розбив тато горщок; а мати й два, та ніхто не зна. Ном. № 5949. мовчком = мовчки.
Незичливий, -а, -е. Недоброжелательный. Співають наші селяне про таємничу, часом незичливу долю. Г. Барв. 377.
Поплюсок, -ску, м. = поплісок. Тепер тут води багато, а перш були тільки поплюски води. Кобеляк. у.
Столичок, -чка, м. Ум. отъ стіл.
Суджений, -а, -е. Суженый. Ой вечірняя зоря двоє діток привела: однеє родженеє, а другеє судженеє. Н. п.
Хрестовиння, -ня, с. Накрестъ положенныя и скрѣпленныя двѣ доски, два бревна и пр. Херс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧАХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.