Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розчахнути

Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева. 2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару. Мир. Пов. І. 111. 3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється. МВ. ІІ. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЧАХНУТИ"
Гильнути, -ну, -неш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив. Грин. 1. 223.
Зчищати, -ща́ю, -єш, сов. в. зчи́стити, -зчищу, -стиш, гл. Счищать, счистить.
Обідительно нар. Обидно. Зміев. у.
Одамашковий, -а, -е. и пр = адамашковий и пр.
Очеретяник, -ка́, м. Чертъ, живущій въ тростникѣ.
Почет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає. К. МБ. II. 120.
Світлий, -а, -е. 1) Свѣтлый, ясный. Да нема цвіту світленького над маківку. Чуб. V. 439. 2) світле око. Cм. око. 3)тиждень. Недѣля Христова Воскресенія. МУЕ. III. 45. Ум. світленький, світлесенький.
Смертонька, -ки, ж. Ум. отъ смерть.
Таган, -на, м. Таганъ, желѣзная подставка съ ножками, на которой варять пищу, раскладывая подъ ней огонь. Ум. таганок, таганчик.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЧАХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.